як часто мені тепер згадується фраза знаменитого дона Віто Корлеоне: "Один законник з портфелем в руках награбує більше, ніж сто невігласів - з автоматами"...

Неофіційно найнебезпечнішим днем в році у Львові визнано не п'ятницю тринадцятого, а п'ятницю у березні

Опитування на одному з українських сайтів: "Чи вірите Ви, що у "регіоналки" Горіної проблеми з головою від влучання сніжкою?"

Найбільше голосів набрали відповіді: "Нехай розтин покаже" та "Проблеми з головою є, але вони із влучанням сніжкою не пов'язані".

Все-таки українці - чуйний та доброзичливий народ!

Є у нас на військовій кафедрі електронне табло на якому відображається дата, температура і т. п. От сьогодні відобразилась дата 29. 02. 2013. Ну шо зробиш, військові=)

Є в мене в Молдові один друг. Знає 4 чи 5 мов (українська туди не входить). Коли приїжджає в гості, часто просить мене розмовляти українською: "Ты говори, говори. Я не все понимаю, но звачут так красиво!"
Ось така вона, наша солов"їна. Бережімо її!

Коментар під фільмом "Міцний горішок: Хороший день, щоб померти":

"Я можу повірити, що можна впасти з багатоповерхівки і не розбитися ... я навіть можу повірити, що якимось дивом вони за пару годин дісталися з Москви до Прип'яті .. Але те, що два американці на машині, забитій зброєю пройшли українську митницю ...?? Це фантастика!!!"

Заходжу до магазину, дядечко років шістдесяти попереду в черзі, просить цигарки "President", каже:
- дайте мені "Президента", продавщиця перепитує -
- а вам який?
- та такий як у нас в Україні - голубий!

2009 рік, рейс Барселона-Катовіце,рейс компанії "Візейр" - є така дуже дешева авіакомпанія яка продає квитки виключно через інтернет. Я повертаюсь з іспанії, з Валенсії автобусом до Барселони, далі літаком до польщі, а длі - як получиться, -тобто не заплановано... Приїхав до барселони зранку, погуляв, потім зарано в аеропорт, гуляю вбиваю час. В черзі на реєстрацію на рейс , за дві години до вильоту чую монотонне буркотання: - Веш по польську?, веш по польську?, і так до всіх прохожих, я розуміючи поляка підхожу зі словами "трошки вєм" і якої допомоги треба знайомлюся з поляком, котрому потрібно було придбати квиток. Каси він не знайшов , а про інтернет він знає тилько то що там голих кобєт можна подивитися. Трішки підспікуючи англійською і нахапаними за два місяці іспанськими словами пояснюю усміхненому іспанцю що цьому поляку теж додому треба. Купивши для поляка квиток беру з нього приклад і прислухаюсь до мови пасжирів котрі стоять на реєстрації щоб і собі земляків знайти і порозпитати, чим на Україну їхати будуть. За досить короткий період часу знаходжу земляків зі Львова - два хлопці і дівчина, котрі сідають попереду в один ряд, дівчина біля вікна! Поляк котрий сидів поруч зі мною всіх (на радощах) пригощав пивом, від чого вся новостворена компанія добряче набралася настрою. За якусь годину польоту, дівчина вгледівша у вікні окраси вечірнього сяйва міста , омріяно промовила: - Як красиво, прямо як в Парижі, (далі додає) стільки років гарую в тій іспанії і ніколи не була в Парижі.
Хлопець котрий сидів поруч , з інтонацією паспжира Лвівської маршрутки , на весь салон:- ШОФЕР, ВИХОДЯТЬ... Заржало половину аеробуса, після чого відразу всі Українці познаходили один одного, і перетворили півсонний салон літака в автобус гостей котрий з весілля додому повертався.

"А тепер уявімо, що б було якби фонд Олени Пінчук створював ще й сопливі статуси вконтакті, це б звучало так:
У щирих почуттів нема кордонів,
любов сильніш випробувань і бід,
Та знай ти, що при сексі без гандонів,
ти можеш заразитися на СНІД"

Смішний спогад дитинства.

Батьки жили скромно. Одного разу мама поїхала на море зі мною (було мені десь років 5), потрапила в дуже круту компанію працівників радянської торгівлі. Хто пригадує радянські часи - червона ікра тоді була страшенним дефіцитом, дістати її можна було тільки по блату. І от мене пригостили червоною ікрою. Ясна річ, що до цього я ніколи таке не пробував. Я вкусив бутерброд з ікрою один раз, демонстративно поклав його на стіл, і заявив: "Я такого поганого не їм!" І пішов гратися.

Мама каже, що офігєвші фізіономії тих торгашів вона згадуватиме все життя - мовляв, чим же вона дитину годує, якщо дитина від червоної ікри відмовилась?)))

Справжній джентельмен в маршрутці, поступається не тільки сидячим, але і стоячим місцем:)

В Українє надо відновлять вибробляцтво поїздів, бо корейские все время опіздивають, ломаються, і в них некомфортні вагіни.
(с) Азіров

Під час закордонної поїздки вирішив сходити з товаришем в місцевий океанаріум. Ну там така здорова затемнена зала, посередині величезна скляна колона і в ній плавають всякі химерні істоти з глибин океану, а навколо натовп людей.
- Диви, які чудовиська! Ти мусиш сфотографувати бодай щось! Нам же не повірять інакше, що ми отаке своїми очима бачили!
- Та не можу я нічого сфотографувати! Темно же!
- А ти спалах ввімкни!
- Не можна спалахом користуватися!!! Бачиш, таблички всюди, "NO FLASH!", нас звідти виведуть і ще й оштрафують напевне на сто євро...
- Ну ти тільки разочок цикни, один маленький спалах, ніхто нічого не встигне помітити...
Ну вобшем уламав я друга... Виймає він фотоапарат, щось там настроює... ЦИК!!! Спалахнуло так, що в очах зірочки замерехтіли! Всі люди почали почали крутити головами, навіть звідкись прибіг чоловік з бейджиком - працівник океанаріума. Ми страх як перелякалися! Миттю сховали фотоапарат і ходу з того залу! Вибігли в сусіднє приміщення, озирнулися - фуух, ніби пронесло. Вирішили подивитися, а що ж ми там таке встигли сфотографувати. Виймаємо фотоапарат, вмикаємо, а там... Короче спалах відбився від скла, на фотографії була одна суцільна біла пляма а посередині - табличка з перекресленим фотоапаратом і написом "NO FLASH!".

... Він підійшов до неї з великим букетом квітів... Саме ті, які вона так обожнює... В другій руці в нього були її улюблені солодощі... Так, він одягнув її улюблену сорочку, і виглядав так по-мужньому... Приваблива зачіска, легкий запах парфумів зводили її з розуму...
Він став на коліна і сказав...
"Ну шо, давай тіпа замутимо?"

Коли Ваш мобільний оператор пропонує Вам перейти на "новий,
більш вигідний тарифний план", він не бреше! - просто він
не уточнює, для кого цей тарифний план є більш вигідним ;)

Діалог біля мого під"їзду між мною (я) та випадковим мужиком (м):
м: А що це у вас така ж сумка, як у мене? (йдеться про червону сумку від Книжкового клубу, яку вони дають новим членам клубу)
я: ну так, як бачите!
м: а звідки вона у вас?
я: та от Книжковий клуб дарить своїм новим членам таку сумку. певно кожний десятий українець таку має=)))
м: так то вона безплатна??!
(Подумавши і з долею легкого розчарування і іронії) А я то думаю, що то моя сестра розщедрилася так... От жаба... За все життя ніколи нічого не дарила, а тут на тобі - сумку подарила... От жаба...

Вчився я в музичному училищі, прийшов на урок - понеділок, ранок, сперся на спинку крісла, практично сплю, і тут викладач випалює - "шо ти розвалився, музикант має сидіти так, шоб яйця з крісла звисали"
Я з того крісла так і сповз!

Прокинувшись після НР, і зрозумів, що ранку 1-го січня просто не існує!!!

В знайомого статус - "не стоит", через декілька хвилин - "не...стоит" ще через декілька хвилин - "мля, не варто!!!!!!!!!!!!" - сила української)))

Студенти - веселий народ! Дійшло вже до того, що мій сусід по кімнаті ставить будильник на 7 годин ранку тільки для того, щоб сказати: "ха-ха, мені на другу пару" і далі лягти спати!

ех, повезло тим, хто вирішив на весняних розпродажах купити собі зимові чоботи...

Свідки єгови
Свідок1: Добрий день, хочемо поділися з вами доброю новиною.
Свідок2: КІНЕЦЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО!

Зі слів одного викладача на фізичному в ЛНУ: «Є 2 види зарядів: плюс і мінус. Вони — як хлопчик і дівчинка — притягуються.
Ще є плюс з плюсом, але це вже патологія...»

Діалог між Азіровим (А) та Шустером (Ш) у програмі "Шустер Live" про жалюгідний стан українських доріг.
(А) "Найпростіша відповідь на питання, чому дороги погані в Україні: дурні керують і крадуть". (до аудиторії) "Я на дурня схожий?"
(Ш) "Ми це голосувати не будемо"

.. а можливо все-таки варто було б відкрити пану А очі)))

Народ, це вже клініка!

Приїхав трактор чистити двір від снігу (нарешті, блін!). Але тут бац і застряв (ну з ким не буває). Приїхав ще один його визволять... Та не може ж все буть так просто! Він теж застряв! А ось бачу ще їде... І шо ви думаєте???!!

Три трактори в дворі пихтять.. А я сиджу у вікна, чекаю, мо ще якийсь заявиться..

Київ. 22.03.13