<Mari4ka> Можеш вважати мене старомодною, але я переконана, що так чинити не можна!
<Alan> І шо ж я такого зробив? :)
<Mari4ka> Це неправильно!
<Alan> Що? :)))
<Mari4ka> Ну, не може секретар відділу, старший науковий співробітник, кандидат наук, доцент на очах у іноземної делегації підскакувати ззаду до іншого такого ж свого колеги з сусіднього відділу, склавши руки пістолетом, із криком: "Хдищщщщь! Ахаха, я тебе вбив!!"

В моєї дружини є вуйко з цьоцею, які живуть в не дуже й глухому селі за Рожнятовом на бойківщині. Вуйко вимахав здоровезну триповерхову кам'яницю, щось типу бойківського євроремонту всередині. Правда живуть вони на першому поверсі, де кухня і спальня. Приїхав я колись перший раз, знайомимося. Приперло в туалет, розглядаюся за ним. Питаю. Цьотка показує дорогу надвір, пояснює як пройти. На дворі звичайний туалет, навіть з сердечком вирізаним нагорі. Вернувся в хату, дивуюся, що при такому ремонті туалет надворі. Мотивація вуйка звалила з ніг: а бо ні він, ні хто інший в його хаті ср*ти не буде! :-)

xxx: Янукович назвав автора Одісеї ГОмером. Ну не читав він античної літератури.
yyy: ага, і Сімпсонів він теж не дивився)

Бабуся спостерігає за вечірньою молитвою 4-х річного онука.
Хлопчик склав ручки і каже:
- Бозя, дай здоловляцка мамі, таткові, бабусі, а дід шоби здох!
Бабуся в шоці:
- Так не можна казати!Ти що?!
Хлопчик:
- Добле. Бозя!Хай дід ше тлошки плозиве, але недовго!

Начальство вирішило, що туалети дешевше закривати ніж ремонтувати, і закрило останній туалет на шостому поверсі, а всім працівникам, чиї офіси знаходяться на тому поверсі, порекомендувало бігати в туалет на другому поверсі. Люди не витримали такого нахабства і почали демонстративно виливати залишки кави і чаю прямо з вікон на вулицю. Начальство вдавало, ніби не помічає, аж поки якийсь снайпер не поцілив сьогодні своїм чаєм прямо в лисину завгоспа! На нараді завгосп сказав, що знає, з якого поверху прилетів чай і пообіцяв вичислити шибеника. Тепер гадаємо, чи таки відремонтують туалет, чи вікна дошками позабивають.

Подружка мого друга (Олега) позичила у нього IPod.
Через два дні зі сльозами на очах заявляє Олегу ,що загубила IPod і просить щоб на-пам"ять він їй подарував зарядне!!!!!))))))
Чи вона така наївна чи дурненька? Олег,звичайно,захотів за нього гроші.
Наступного дня плеєр знайшовся і повернувся до власника))))

Виходить одногрупник з каптьорки викладачки математики,тай його питають:
-Ну як?? Домовився?
-Звичайно!Поставила 5.
-А як домовлявся?
-Нормально...! ротом і язиком.
Вся група випала)

- Я не був п'яний!
- Чувак, ти дивився на телевишку на високому замку і кричав "блять, а ми як в Париж попали??"

Дійшла розмова до обговорення російської мови і от яке питання виникло:
- в них можна тільки любити...в нас же можна кохати...і то так гарно...
взагалі якщо вдуматись в російські слова то там такий брєд...
- в чому саме?
- звідки в них взявся понедельник? в них неділі нема...

Побачила кілька фото екрану з "синім екраном смерті". Думаю собі, от дурні! Екран фотографувати! Скріншотами їх користуватися не навчили!
І тут до мене доходить, що дурні зовсім не вони...

Україна скоро буде українською!
У Києві на центральному вокзалі стоїть черга з 30 осіб до каси, поряд така ж, але до неї не стоїть НІХТО. Чим каси відрізняються? Касирка першої розмовляє українською.

Школа у Хмельницькому. 6й клас. Йде урок малювання, заміняє немолодий вже вчитель. Ходить, дивиться, що діти малюють. Підійшов до одного з учнів:
— Синку, ну як так, шо в тебе бомби з літака падають більші, ніж сам літак?? Ти шо, турок?
Смуглий хлопчик піднімає очі на вчителя і каже:
— Да, Володимир Іванович. Я — турок.
*Мінутная пауза. Нєловкая заминка*
— А, ну добре тоді, малюй...

– Ред Булл надає крила!
– Ага,а Кличко надає в рило!

Купив сьогодні я булочку з чорносливом. І знаєте що? Вона дійсно була з чорносливом. Одним чорносливом

Стьогодні шикарно розіграли новенького співробіника.

Поки його не було переіменували в його скайпі мій контакт на шефовий і сховали аватарку.
Як же ми почали його ганяти!
То йди Пєті програму постав на комп, то йди Васі ще щось зроби.
Потім взагалі відправили його готувати конфрум до завтрашнього мітінгу як покарання за його запізнення. Там поприбирати, всім листочки-олівці порозкладати, стаканчики з водою розставити.
Ми вже не могли працювати зі сміху.
А на фразі "приготуй сьогодні смачну вечерю, я прийду з пляшкою", він догнав, що регіт з сісідньої кімнати був не випадковий )))

Чудовий день :)

знайомого вкусив їжак, так в поліклініці коли робили щеплення проти сказу, в строці діагноз написали: укус невідомого їжака.
Таке враження що ше і відомі бувають)

З відгуку про захищений телефон на розетці:
Єдиний мінус - з'явились царапини на дисплеї, правда після того як я по ньому Ніссаном Максіма проїхався.

Йду я, назустріч сусідка (літня жінка):

Я. Доброго дня!
С. Ну хоч хтось нормально вітається, а то йду по місту а всі: "Добрий день, бабусю", "Добрий день, бабусю", як то я без них не знаю яка стара...

Про мої вчорашні походеньки можна скласти анекдот:
- Я не був п'яний!
- Чувак, ти стояв перед татом і казав "Та я зараз татові подзвоню!"
=))

Переписка з братом:
- Ми з татом чекаємо опівночі, щоб подати заяву. А потім я буду до ранку дивитися "Назад у Майбутнє". Вчора подивився першу частину і другу до середини, але сон мене здолав. Сьогодні я позицій не здам.
- Краще висипайся наперед - будеш студентом, зрозумієш ціну сну.
-"Марті, мені не можна знати нічого про майбутнє! Це може мати катастрофічні наслідки!"

Прийшла біда звідки не чекали... бабуся додала мене в друзі в контакті..

xxx: а чого то Вадим ледь на ногах тримається?
yyy: так випускний сьогодні )) він уже бакалавр...
xxx: бакалавр? а нажерся, як магістр!

Священник на випускному у ВПУ:
- Як казав мій викладач у семінарії на початку кожного екзамену: "Помолимось за здоров'я, бо за розум молитися вже пізно"

Відпочиваю в курортному готелі.
Вечір. Ресторан - багато іноземців, всі якщо не в вечірніх сукнях, то хоча б гарно вдягнені, така інтилігентна атмосфера... І раптом - шум, крики! В приміщення вбігає дитина, за нею - чоловік в плавках, майці- алкоголічці з мокрими рушниками в руках... Весь ресторан зрозумів, що прийшли рускіє.

Здавав мій брат ЗНО. А там є правило, що розмовляти по телефону забороняється, а тому вони всі дружно поскладали телефони на першій парті. І от коли вони вже почали писати раптом задзвонив один телефон. Власник спокійно підходить, бере трубку і розмовляє кілька хвилин. Кладе трубку, вимикає телефон і зі словами "Мама - то святе!" спокійно сідає на місце.
Бачили б ви очі спостерігачів!!! (але вони його не вигнали і дозволили дописати тестування)))