Перемикаю канали. Надибала на музичний. Там співають Real O.
Мама збоку сидить:
- О,лиши мою улюблену пісню групи оралбі.ну чи як там їх?

гг

Обмовка на конференції:
- Після перерви прохання не спізнюватися, бо спікером буде ЗАМІСНИК ГОЛОВИ МЕРА.

Обговорюємо з другом нового знайомого.
Я: В нього класні жарти.
Д: А що йому ще залишається? Він одружений.

Коли телефоную, краще хочу чути оці нудні гудки, ніж отих всіх ..донів

Діду, а як відрізнити фальшиву банкноту від справжньої?

«…окрім усіх вище перелічених ознак, банкнота справжньої української гривні містить напис «Зека геть!».

Телефонна размова:
- Алло, кого б Ви хотіли почути?
- А-а-а... Е-е-е... А кого можна?
- Ну можна Вєрку Сердючку, в мене тут десь диск з її альбомом лежав, можу включити )))

Не знаю звідки походить слово "суржик", але знаю, що означає "азаржик".

Про драже тік-так:
- Його смоктати чи жувати?
- Як хочеш! Я якось була вдавилася, теж непогано.

ххх: купив собі металошукач.
ууу: ну і для чого він тобі, скарби будеш шукати?)))
ххх: якщо чесно, мені пофіг на скарби, просто тепер, коли хтось буде їхати на шашлик чи будь-куди на природу, мені буде чим зайнятись.
ууу: будеш шукати шампури, коли стемніє і всі будуть в гавно?
ххх: ти неадекват!

З діалогу з подругою:

-- коли мене питають,чи пробувала я з гандонами,я відповідаю,шо так.з одним,але ви його не знаєте

Таке враження, що існує "Сборник страшилок для жителей России". Вони пролистали сторінки про США і навіть про Європу і підарасів, і навіть про своїх хачів забули, і ось знов знайшли сторінку про "бандерівців".
Збірник видається громадянам Росії разом зі свідоцтвом про народження.
От тільки якесь падло контрабандою ввозить його до нас

Є у гас один викладач з філософії, старенький дідок, але все ще любить загравати з молодими дівчатами.
Випадок на семінарі. Моя одногрупниця щось там розповідає перед групою, а хлопці на задніх рядах шумлять. Тут філософ не витримує і каже:
ф: Давайте я вас навчу, як змусити чоловічу аудиторію себе слухати.
О: Давайте.
ф: Знімайте піджак /одногрупниця знімає піджак/. Ось. Правильно. Складіть акуратно і покладіть кудись /чемно все виконує. Аудиторія з цікавістю спостерігає/. А тепер повііііільно піднімаєте сорочку і показуєте юнакам на задній парті свої принади! Тоді вони до кінця пари будуть слухати вас як зачаровані!

Ось така вона складна штука - виступати на людях)

Сьогодні зі мною така хохма сталась:
йду я з другом в пенсійний фонд, він зайшов в якись кабінет я його чекаю...коли заходив я помітив що двері трохи важко відкриваються)
підходить якись чувак пробує відкрити - не виходить...я йому кожу: потягніть сильніше.Він відкрив і такий щасливий каже: ой дуже дякую=) Потім через деякий час виходить і знову до мене звертається:
Дуже дякую, що мені сказали, а то я цілий день сюди ходжу, думав що закрито ...дядько зробив мій день))

один викладач розказував:
на одній кафедрі видали книжку (методичні вказівки, щось таке)
через деякий час приїжджають з іншого міста з університету викладачі, показують їм їхню книжку.
а там хтось написав передмову: "на нашій кафедрі ніхто нічого не робить, всі тут лінивці"
після того, кажуть, стали читати свої книжки:)

Кацапи часто говорять погано про нас так, ніби на Україну напали добрі, цнотливі монашки!

В "Епіцентрі", мала років 4-х, підходить до консультанта:
- Вибачте, ви можете підійти до моєї мами?
- Так, звісно.
Мала йдучи:
- А то задовбала вона вже своїм оце вибрати, чи це...

працюю в таксі, перевозив чоловіка з жінкою(такі собі, пристойні алккаші) і підслухав розмову:
-Вася влаштувався на сміттєвоз водієм працювати
-О, прикольно, там зарплатня нормальна!
-Але ж це щодня митись треба!

після цих слів мене просто порвало... сидів либився як ідіот всю дорогу.)

сьогодні побачила свій жах наяву. Зранку прокинулася від того, що хтось наполегливо дзвонив у двері. На запитання "хто і яка мета візиту в таку ранню пору?" Незнайомий чоловічий голос відповів, що приніс мені квитки на виставку. Я ввічливо пояснила незнайомцю, що ідіотів, які мене будять, я до квартири не пускаю. Далі все було в найкращих традиціях голівуду. Я розумію, що двері починають відчинятися (двері старі неброньовані). В паніці набираю 102, намагаючись зачинити замок. Незнайомець не здається. Я дуже голосно кричу. Врешті-решт він забирається геть. Години 4 я боялася вийти з квартири. Потім знайшла рекламну наклейку на дверях: "встанови броньовані двері - захисти свій дім". Оце я розумію маркетолог 80 рівня.

автор. Змій Горинич Горинич

Заїхав на Головпоштамп щоб заплатити комунальні послуги тощо.
Черга, багато пенсіонерів. Стою мовчки. Попереду мене дві людини, а позаду вже чоловік пять.
І тут підходить такий собі "хальоний бабєц" років пятдесят, неспрацьований, в "сінєм бєрєтікє"... я як тільки побачив її в тому береті зразу зрозумів хто вона.
Але стою, чекаю.
І тут починається її монолог: "Вот занімала за кєм-та, а за кєм нє помню..". І поскільки я найближче до каси серед наймолодших, вона звертається до мене: "Маладой чєаєк, єта же пєрєд вамі я занімала очєрєдь?!".
Як це взагалі можна перед кимось зайняти чергу?! Займають за кимось!
Але я дуже чемно, голосно і виразно так відповідаю:
"Пані ви переплутали! Квитки на Расєю продаються на залізничному вокзалі!".
Черга дружно підтримала мене сміхом!
Очі росіянки округлилися, вона видавила: "Хамло!" і попленталася в хвіст черги.

Дзвоню в одну компанію, там мені в ступорі відповідають російською і кажуть "подождіте пєрєключу вас на менеджера западного регіона" і замість типової мелодії очікування чую голос: "ей! люді! памогітє! кто у нас на западе работаєт? а то мнє званят со Львова і по украінскі розговарівают! кажитє бистрей кто у нас там, а то мне как-то страшно!"
і йому кажуть: "тебя же слишат, ти мєлодію не включіл!"
мужик: "о боже! что со мной теперь будет?!"
далі різко почалась мелодія і мене з'єднали з україномовним менеджером. От сиджу і думаю - що ж то всі так нас львів'ян бояться?)))

- Інтернет є, води - нема. Що це, Аня?
- Це 21 століття, Галю!

Sidirom > я ще 23 хв
MustangUA > швейцарська точність
Sidirom > нє
Sidirom > китайські батареї

З підслуханого на вулиці, хлопець (х) і дівчина (д)
х: Ну так що у вас з ним було?
д: Я не можу тобі сказати бо я тобі не довіряю!
х: Капець. А давати мені - то всьо нормально?
д: Ну так я тобі просто не повністю довіряю!

Шок..)

Розкажу вам мою пригоду із І.В. Плішком (для невідуючих - директор студентського містечка ТНЕУ:D)

виходили ми з одногрупником з його кімнати, я побачив у вікні як йде сильний дощ і сказав :
"Ніх*я собі як дощ х*ярить!", обертаюсь, а позаду мене стоїть Плішко, далі діалог:

я: "ой, Іван Володимирович, вибачте, я Вас не бачив"
Плішко: "та нічого, справді х*ярить п*зд*ц!! нормальні речі. Орест відчиняйте кімнату"
(заходимо в кімнату)
Плішко: "давайте перепустку і чекаю від вас твору з української мови де будуть вжиті синоніми до тих слів, що ви сказали"

далі мій твір-мініатюра)))

"Вийшовши з кімнати, я був сильно ЗДИВОВАНИЙ тим, що матінка природа, незнаючи жалю, зрошувала цю грішну землю. В моїй голові промайнула думка "ОГО, ЯК ПЕРІЩИТЬ!"

Мене скосив якийсь вірус, попросила маму сходити в аптеку купити ліків.
Аптекар запитує маму:
- Хто у вас захворів?
Мама:
- Дитина.
Аптекар:
- Скільки їй років?
Мама:
- 29.
Аптекар регоче...
Мама:
- А шо?Для мене дитина...