автор. Змій Горинич Горинич

Заїхав на Головпоштамп щоб заплатити комунальні послуги тощо.
Черга, багато пенсіонерів. Стою мовчки. Попереду мене дві людини, а позаду вже чоловік пять.
І тут підходить такий собі "хальоний бабєц" років пятдесят, неспрацьований, в "сінєм бєрєтікє"... я як тільки побачив її в тому береті зразу зрозумів хто вона.
Але стою, чекаю.
І тут починається її монолог: "Вот занімала за кєм-та, а за кєм нє помню..". І поскільки я найближче до каси серед наймолодших, вона звертається до мене: "Маладой чєаєк, єта же пєрєд вамі я занімала очєрєдь?!".
Як це взагалі можна перед кимось зайняти чергу?! Займають за кимось!
Але я дуже чемно, голосно і виразно так відповідаю:
"Пані ви переплутали! Квитки на Расєю продаються на залізничному вокзалі!".
Черга дружно підтримала мене сміхом!
Очі росіянки округлилися, вона видавила: "Хамло!" і попленталася в хвіст черги.