один викладач розказував:
на одній кафедрі видали книжку (методичні вказівки, щось таке)
через деякий час приїжджають з іншого міста з університету викладачі, показують їм їхню книжку.
а там хтось написав передмову: "на нашій кафедрі ніхто нічого не робить, всі тут лінивці"
після того, кажуть, стали читати свої книжки:)

Кацапи часто говорять погано про нас так, ніби на Україну напали добрі, цнотливі монашки!

В "Епіцентрі", мала років 4-х, підходить до консультанта:
- Вибачте, ви можете підійти до моєї мами?
- Так, звісно.
Мала йдучи:
- А то задовбала вона вже своїм оце вибрати, чи це...

працюю в таксі, перевозив чоловіка з жінкою(такі собі, пристойні алккаші) і підслухав розмову:
-Вася влаштувався на сміттєвоз водієм працювати
-О, прикольно, там зарплатня нормальна!
-Але ж це щодня митись треба!

після цих слів мене просто порвало... сидів либився як ідіот всю дорогу.)

сьогодні побачила свій жах наяву. Зранку прокинулася від того, що хтось наполегливо дзвонив у двері. На запитання "хто і яка мета візиту в таку ранню пору?" Незнайомий чоловічий голос відповів, що приніс мені квитки на виставку. Я ввічливо пояснила незнайомцю, що ідіотів, які мене будять, я до квартири не пускаю. Далі все було в найкращих традиціях голівуду. Я розумію, що двері починають відчинятися (двері старі неброньовані). В паніці набираю 102, намагаючись зачинити замок. Незнайомець не здається. Я дуже голосно кричу. Врешті-решт він забирається геть. Години 4 я боялася вийти з квартири. Потім знайшла рекламну наклейку на дверях: "встанови броньовані двері - захисти свій дім". Оце я розумію маркетолог 80 рівня.

автор. Змій Горинич Горинич

Заїхав на Головпоштамп щоб заплатити комунальні послуги тощо.
Черга, багато пенсіонерів. Стою мовчки. Попереду мене дві людини, а позаду вже чоловік пять.
І тут підходить такий собі "хальоний бабєц" років пятдесят, неспрацьований, в "сінєм бєрєтікє"... я як тільки побачив її в тому береті зразу зрозумів хто вона.
Але стою, чекаю.
І тут починається її монолог: "Вот занімала за кєм-та, а за кєм нє помню..". І поскільки я найближче до каси серед наймолодших, вона звертається до мене: "Маладой чєаєк, єта же пєрєд вамі я занімала очєрєдь?!".
Як це взагалі можна перед кимось зайняти чергу?! Займають за кимось!
Але я дуже чемно, голосно і виразно так відповідаю:
"Пані ви переплутали! Квитки на Расєю продаються на залізничному вокзалі!".
Черга дружно підтримала мене сміхом!
Очі росіянки округлилися, вона видавила: "Хамло!" і попленталася в хвіст черги.

Дзвоню в одну компанію, там мені в ступорі відповідають російською і кажуть "подождіте пєрєключу вас на менеджера западного регіона" і замість типової мелодії очікування чую голос: "ей! люді! памогітє! кто у нас на западе работаєт? а то мнє званят со Львова і по украінскі розговарівают! кажитє бистрей кто у нас там, а то мне как-то страшно!"
і йому кажуть: "тебя же слишат, ти мєлодію не включіл!"
мужик: "о боже! что со мной теперь будет?!"
далі різко почалась мелодія і мене з'єднали з україномовним менеджером. От сиджу і думаю - що ж то всі так нас львів'ян бояться?)))

- Інтернет є, води - нема. Що це, Аня?
- Це 21 століття, Галю!

Sidirom > я ще 23 хв
MustangUA > швейцарська точність
Sidirom > нє
Sidirom > китайські батареї

З підслуханого на вулиці, хлопець (х) і дівчина (д)
х: Ну так що у вас з ним було?
д: Я не можу тобі сказати бо я тобі не довіряю!
х: Капець. А давати мені - то всьо нормально?
д: Ну так я тобі просто не повністю довіряю!

Шок..)

Розкажу вам мою пригоду із І.В. Плішком (для невідуючих - директор студентського містечка ТНЕУ:D)

виходили ми з одногрупником з його кімнати, я побачив у вікні як йде сильний дощ і сказав :
"Ніх*я собі як дощ х*ярить!", обертаюсь, а позаду мене стоїть Плішко, далі діалог:

я: "ой, Іван Володимирович, вибачте, я Вас не бачив"
Плішко: "та нічого, справді х*ярить п*зд*ц!! нормальні речі. Орест відчиняйте кімнату"
(заходимо в кімнату)
Плішко: "давайте перепустку і чекаю від вас твору з української мови де будуть вжиті синоніми до тих слів, що ви сказали"

далі мій твір-мініатюра)))

"Вийшовши з кімнати, я був сильно ЗДИВОВАНИЙ тим, що матінка природа, незнаючи жалю, зрошувала цю грішну землю. В моїй голові промайнула думка "ОГО, ЯК ПЕРІЩИТЬ!"

Мене скосив якийсь вірус, попросила маму сходити в аптеку купити ліків.
Аптекар запитує маму:
- Хто у вас захворів?
Мама:
- Дитина.
Аптекар:
- Скільки їй років?
Мама:
- 29.
Аптекар регоче...
Мама:
- А шо?Для мене дитина...

Найкраща пропаганда проти куріння — це не фотографії сухих легень, ненароджених дітей чи чорних мізків. І навіть не підрахунки вартості цигарок.
Достатьно просто сказати, що власник фабрики — кацап, і люди через силу починають кидати палити (Бойкот діє навіть так:)

- Хочу, щоб в Україні не було москалів! Хочу, щоб політики були патріотами! Хочу, щоб в Україні настав мир!
- Петре Олексійовичу, а якісь більш конкретні пропозиції щодо врегулювання ситуації у вас є?..

у програмістів нема півлітрових кружок в них є лиш 512 мл

Відпочиваємо з сімєю в Греціі. От сидимо в ресторані довкола нас повно москалів.За столом: я, моя дочка та маленький дворічний син,який ніяк не хоче істи. Дочка каже до малого голосно:
- будь чемний ,іж, ну давай за Бандеру!
В залі всі притихли. Тут повертається з бару чоловік( який нічого не чув) з двома бокалами вина і видає:
- випємо жінко за Бандеру, нехай земля буде йому пухом...
В залі повна тиша. занавіс.

Типовий день Львів'янина, що буває на площі Ринок:
Йде "русскій туріст", говорить по мобільному-да, уже уєзжаю са Львова, толька хачу зайті в то кафе, катороє в падвалє. Закінчує говорити по телефону, підходить до місцевого жителя і починає говорити чистою українською мовою:
-Доброго дня, підкажіть будь ласка як пройти до "Криївки". Дуже дякую, до побачення. Розвертається, продовжує говорити по телефону російською...

Жіноча мудрість від знайомої: "Колись ти похудієш і поймеш, шо тебе не любили не через то, шо ти товста, а через то, шо ти їбонута".

Прошу дочку прмнести мобілку, що дзвонить. Поки вона мені несе питаю хто дзвонить, на що вона відповідає:
- та тут номер невідомий, але в номері є багато шісток ... може з пекла???

Знайома загадала загадку, чи вгадаю я, що мав на увазі її 3-х-річний малюк під словом "сукоп"ять"...
Виявляється - це шовкопряд)))

-Як ти заробляєш на життя?
-Перевожу людські душі між світами.
-О_о, тобто?
-Водієм працюю. Везу людей з дому на роботу і навпаки.

Говоримо про брата, який навчається в Польщі. "Та він у Польщі, в них там в жовтні перше вересня!"

Подруга: О, твій син вже в садок ходить? Та ти со, ти взе такий долослий, взе сплавзній музцина, будес маму охолоньяти, та?
Син (4 роки): Мама, ачо тьотя не вміє говорити нормально?

В магазин зайшов хлопчик, проситься в туалет. Продавчиня йому показала де саме та кімната. Через кілька хвилин виходить, і каже, що не знає, як розчіпити пасок. В мене колись була така пряжка, так що я допоміг малому вирішити ту проблему.

Вже надворі, коли вийшов я, і вийшов той малий, а загалом було ще немало людей, хлопчик, напевне, відчуваючи величезну вдячність, видав:

- Мама, а той дядя мені пасок розщіпав!

Є двоє людей, один знає, коли почалась Друга Світова Війна, другий ні.
Питання — чому першого щойно вигнали з істфаку, а другий кандидат в президенти?