площа київського зоопарку розширяється, скоро він захопить і територію кпі, чекайте нових тварин:

абітурієнот
студентопотам
прєпододятєл
деканозавр

Відпочиваємо на озері.Спека страшенна. Мій 3-хрічний племінник бігає голяка по пляжу. Сіли ми, обідаємо. Малий все грається зі своїм "дружком". Його мама каже, так негарно, не бери в ручки і все таке. Знайомий видав:
-Не взяли дитині іграшок, то ж чимось він має гратися :)

Мама розповіла.
Пішов батько в туалет на ринку. Все зробив і тут у нього падає телефон у "вічко". Батько бігом побіг на яккусь стройку, найшов там дрючок і назад. На крики будівельників "Ти куди?!!" відповів тільки "У мене телефон в лайні потонув..." І от уже в напрямку туалету біжіть уся бригада, на ходу роблячи з проволоки шось накшталт сітки. Картина маслом: перевернута параша, а поряд толпа народу шось вишукує в купі лайна і завзято перегукуються. Телефон був врятований)))

Розповідав знайомий:

День з самого ранку був паскудний, все якось не так. Голова з бодуна, очі сонце ріже. Йду вулицею і бачу справжню натуральну гламурну блондинку, яка (!)заливає масло в авто!!! Я аж очі почав протирати! Куди котиться світ?! підхожу трохи ближче і як од серця одлягло: вона заливала масло в склоочисники)))) Життя йде своїм ходом!

Вчителька розказує:

Один з учнів на зно під умовою задачі, яку він розв*язать не міг намалював квіточку і дописав: "Так не хочу до армії".

Історія давня, але пам"ятаю її вже років з 15. Середина 90-х, ранок в чернівецькому тролейбусі №3, люди - як оселедці в діжці. Кодуктор - жінка "the voice" - постійно гукає на передні двері, щоб передавали за проїзд. Хтось передав, але їй здалось замало. Вона знову - "дєвочка, передаєм за проїзд!". Ноль реакції...
"the voice": "Дєвочка в червоній шапочці, що у тебе?!"
Люди, що без настрою змушені слухати цей чарівний голос, розуміють, що це надовго, і вже дехто почав шукати гроші, лиш щоб замовкла.
Та куди там - "Альо! Дєвочка в червоній шапочці, що у тебе?!!"
Тут який хлопака не витримав - "ПИРІЖКИ ДЛЯ БАБУШКИ!"
Дружній регіт, настрій піднявся, a "the voice" заткався :)

отже приїхав я в село, ну і сіли поїсти в дворі. І з нами тітчин малий (6 з лишком років). сидимо їмо собі, тут малий видає фразу:"Це в мене є яйця.... і в курки є яйця..." і з задумчивим обличчам змовк. доки всі хіхікають він так повертається до мене і все з тим же жадумчивим обличчам говорить"і в ярика теж яйця є.... будемо разом неститсь" всі просто лежали під столом)))

Колись, ще на першому курсі викладач відсмалив:
- Не залишайте своїх речей! Виходячи, свої сумки залишає лише група людей з окремим типом психіки - терористи...

Українська прикмета: якщо в Україні іде дощ - так знай, десь вкладають асфальт...

Співбесіда. Сьогодні.

Я - Ми з Вами зв'яжемось через два дні і скажемо своє рішення.
Кандидат. - А у вас тут в офісє с украінскім как? Обязатєльно?
Я - Так, в примусовому порядку.
HR манагер, яка за дивним збігом обставин теж размовляє українською - Ми навіть обираємо раз на тиждень день, коли всі обов'язково размовляють виключно українською.
Кандидат. - (розгублено так і сумно) Шо правда? А как ето в примусовому?
Я - Ну, змушуємо людей. А хто не в змозі, відрубаєму по одному пальцю і відправляємо в львівське метро.
Кандидат ( на умняку свинцовому) - Нє, правда?
HR манагер - Абсолютна правда.
Я - Ось, наприклад, людина, на місце якої ви йдете, вже майже без пальців залишилась...
Кандидат (Починає щось відстрілювати) - А как же она работаєт? ( але все одно не до кінця "не вірить"). Она же работать не может...
Я - Розумієте, саме через це ми і шукаємо нову людину.

Закінчилось все, правда, на позитиві.

© olexa-man.livejournal.com

Дарованому курсаку в програмний код не дивляться...

А: всі москалі під*раси.
Б: чого?
А: бо в них на прапорі голубий колір.
Б: а в нас?
А: а в нас БЛАКИТНИЙ :)

Спека. Народ п’є пиво, що в магазини не встигають завозити. В сільській крамниці залишилось тільки безалкогольне. Дядьки швидко дали собі раду: 0,25 горілки вистачає на двох по сто, а решту 50 грам перетворює безалкогольне пиво на традиційне.Україна має таланти!!!

Однокурсник розказав:
Вмикає він телик, канал "Київ". Там починаються новини і перше що сказанула дикторша:
"Доброго дня, ви дивитесь телевізор!!!"
ппц, капитан очевидность!

я коваль своєї долі
якого куя я кую таку куйню??

11 година ночі. Діалог з братом:
- Шо по тєлєку зараз цікаве показують, не знаєш?
- Знаю, але у нас цей канал закодовано(

сидів в центрі Львова....чекав подружку....підбігають вуличні спамери ( люди що рекламки роздають на вулицях ) ... дають мені як я спочатку подумав буклет...я беру...а то мені дали безплатного акційного презерватива "мачо" =)... я сижу...в "нЄдоуменії" шо то за хрень... тримаю його в руках...підходить подружка... =)
уявіть собі її лице як побачила що я чекаю її з гандоном в руках =) довелося їй довго пояснювати що до чого...червоніючи... хД

Визиває мене препод на до дошки і дає задачу.
Він так само як і я сидить на цьому сайті.
Я як завжди все описав, розвязав, намалював.
Він мене питає:
- А чим докажеш?
- Шоб мені укрбашу нечитати!!

Прєпода єлі відкачали.

96-та львівська маршрутка, напис:
"За безкоштовний проїзд - ШТРАФ 2 зуба!"

Пляж. Йде мала з мамою.
мала: Мама,а шо то за пірамідка в того дядька на трусах?

Друг розповів.
Приходить пізно ввечері додому, ледве тримаючись на ногах (ну, зрозуміло). Привітався з мамою, заходить до себе в кімнату, падає на ліжко і так лежить.
Заходить мама, вмикає світло і питається:
- Ти чого ліг спати в одязі? - він:
- Я ліг спати, шоб не спалитись перед мамою

Gorio: Сьогодні дізнався, чим мій син займається в інтернеті:)
ivo: І чим же?
Gorio: Та тим, чим і положено школярам... Порно і т.п.
ivo: А як дізнавався?
Gorio: Елементарно зламав пароль на пошту)) Люблю розробників укрнету за довіру батькам) Що-що, а дівоче прізвище жінки я знаю))

... на моє запитання "чо в тебе так педалі на велосипеді скриплять?", друг відповів "щоб не заснути в дорозі" =))

Відмінили наш пижик, маршрут №3 «Золота Нива – Автоливмаш», довелось їхати на роботу тролейбусом. Доїхав до Горького, там тре пересідати на тролейбус №2, бо більше нічого до нас не ходить. Чекати довелось довгенько, хвилин 20, вже й на роботу запізнююсь. Нарешті під’їхав. Повний-повнісінький: студенти, робочі, пенсіонери-дачники. Взявши штурмом (якому б позаздрили матроси, котрі штурмували Зимовий палац ) середню площадку, стоячи на одній нозі і ні за що не тримаючись, я поїхав. Як кажуть, краще погано їхати, ніж гарно чекати. В салоні – голці ніде впасти, зате біля водія повісили табло типу «бігуча стрічка», на якому повідомляють про зупинки. Ще й диктор голосом, яким у Київському метро оголошують зупинки, все оте говорить: «Наступна зупинка – село Микитинці». Ну і кому воно треба? Краще б дали ще одну машину на маршрут!
Та добре, щось мене не туди понесло… Їдемо… Я впираюсь носом в плече якогось чоловіка, а от він… У нього позиція більш вигідніша: він стоїть face-to-face, chest-to-bust з дівчИною. Ну як – дівчИною: на вигляд років 23-25, окуляри на голові тримають волосся замість обруча (це тіпа круто так!), кофтинка з декольте, в якому третій (а може і весь четвертий розмір!), «морда ліца» так нічо… ) Вопшем, повезло мужику. Їдемо…
І тут ота кроссавєтса заявляє вголос: «Мущщина, шо ви мене мацаєте!» Всі погляди пасажирів моментально звернулися в її сторону. Був би я на місці того чоловіка (до цієї фрази може і хотілося ) – я б згорів з сорому на місці! А чоловік спокійно так відхиляється від неї сантиметрів на 5 (на більше у нього б не вийшло - нІкуди), кладе руку на її, перепрошую, бюст, і з достоїнством каже:
«Оцево – я вас мацаю! А цево, пані - забравши руку з її принад та прийнявши попереднє положення, тобто знову притулившись зо неї тілом - громадський транспорт!»
Народ навколо вибухнув таким реготом, що не знаю, як тролейбус не зупинився.
На найближчій зупинці (то був «Кооператор») жертва невдалого сексуального нападу вийшла, а сексуальний маніяк, він же – звичайний пасажир громадського транспорту у годину пік – поїхав далі, усміхаючись собі у вуса…

Так що: "Користуйтесь громадським транспортом - найкращим транспортом у Україні!"

(с) Vaskar

Почув на вулиці розмову двох дітей:
- А чого ти не хочеш собі хом"ячка чи кролика?
- У мене є хом"ячок...
- А який?
- Моя мама.
- Що так багато їсть?
- Ага...

Я заливаючись сміхом натикаюсь на товстеньку жіночку, яка мені таким обуреним тоном: "СМІШНО?!".