із розповіді друга:
Стою в черзі, народу - нема де плюнуть. Переді мною стоїть хлопець років п'ятнадцяти з мамою, і от щось почав цей хлопець метушитись, по сторонам глянув і почухав своэ "друге серце", на що звичайно майже ніхто уваги не звернув, але вже через секунду мама голосно і грізно крикнула:
- ану не лізь до пісюна!...
черга вибухнула.
Хлопець почервонів...