Автобус Богдан приміського маршруту. Заходимо з подругою на задню площадку. Кондукторка одразу ж пропонує пройти на передню площадку. Здивовані,але проходимо. Потім зрозуміли чому.
Біля задніх дверей сидить бабуля з мішком у якому 5 живих (?) курей. Біля неї в радіусі 2 м. нікого і нічого живого нема. А ось передня площадка забита. Звісно, що іншим бабулям як завжди "дує", тому автобус ретельно закупорений (закритий люк та вікна). У салон наповненим стійким блаженнм ароматом обкаканих (напевно) курей Бідолахи-пасажири з нетерпінням чекають зупинки, щоб висунути носа в двері, вдихнути свіжого повітря і вижити до наступної зупинки.
Через хвилин 15 такої їзди, які декому здалися вічністю, водій зупиняє автобус, вимикає двигун, відчиняє двері. Сам виходить, обходить автобус, через відчинені двері дивиться на бабулю.
І видає:

"Не, бабуля, ну я то понімаю шо вам млять курей везти тоже нада, о а мені шо, кажді 10 минут виходить поригать?"

Регіт...