вчора було казкове. стою за межами Майдану. втім, щщі трохи замотані, на шиї окуляри, на наплічнику каска. курю. поруч смітник, в ньому порсається бомж. раптом підходить:
- мені дуже незручно, але можна в тебе цигарку попросити?
мовчки протягую йому пару сигарет.
- дякую.
- на здоров'я...
чоловік знову прямує до смітника. задумливо порпається далі. але за хвилину повертається з одним зі своїх пакетів. протягує мені.
- слухай, візьми - вам, напевно, треба...
я роблю очі по п'ять копачєк та крок назад.
- ні, - кажу. - нічого "нам" не треба...
- та ти подивись що там...
зазираю у його пакет. там скляні пляшки.