Приїжджають періодично до нас в місто волонтери( в школу викладати англійську), цього разу приїхав до нас волонтер з Британії на ім'я Девід.
І ось педагогічний колектив щоб прийняти Девіда в своє дружнє коло запросив його в похід в Карпати.Ну, Девід і згодився.
Після п'яти днів безперервної(від 9:00 до 18:00) екстремальної ходьби Девід вже використав увесь свій запас англійських аристократичних матюків і вирішив присісти - і, не просто присісти,- а присісти в справжнісіньке лайно дикого карпатського коника(витончена британська натура Девіда звісно ж подумала що то трава в нас така м'яка). Це помітила одна молоденька вчителька з колективу і вирішила якось коректно підказати Девіду в якій незручній ситуації він опинивсь:
- (дуже тихенько, на вухо) Девід, ти сів в какашульку!
- What?I don't understand???
- (тихо)Девід, ти сидиш в какашульці!!!!!
- Вот? Што ти гаваріть?
- ( голосніше) ТИ, СИДИШ, В КОНЯЧОМУ ЛАЙНІ!
- Я нє панімать!!
- (Голосно кричить на всі Карпати) ДЕВІД ТИ СЄЛ В ГАВНОООО!!!!!!!!
...
Девід червоний, як буряк, на очах у десятка осіб, нарешті встає з трави, а на м'якому місці його видніється яскравий коричневий слід дарів Карпат - лайно того самого дикого карпатського коника.
Завіса.
...
Післямова: При поверненні додому Девід записався на додаткові курси з української мови. :)