Згадалось з студентської молодості. Я вступив на іноземні мови, а кращий товариш - в сільгоспакадемію на ветеринарію. Скажем прямо - німецька давалася йому погано. Тому кожні Божі вихідні він біг до мене, і просив зробити домашнє завдання з німецької - училка в них була молода, але дуже прискіплива, і до того ж, один з співавторів підручника, за яким вони вчилися. Звичайно, що їхній ветеринарний рівень німецької для мене був як розвага, тому товариш завжди отримував з німецької відмінні оцінки. А після одного випадку прославився ледь не на увесь ветеринарний факультет - прийшов до мене якось тяжко згорьований - як завжди, не йде домашка з німецької. Ну я так, іронічно посміхаючись, беру книжку, і сам афігєл - виявилося, що автор підручника наробив купу грубих граматичних та синтаксичних помилок, неправильно сформулював домашнє завдання ну і т. ін. Навіть мені довелося задуматися - а що ж там той автор мав на увазі. І тут мене осяяло, кажу товаришу: - А давай ми "порадуємо" вашу кафедру німецької мови. Чотири години ми вбили на підготовку до пари з німецької. Товариш визубрив усе назубок, усі споріднені правила, усі пояснення помилок, усі пояснення, чому має бути так а не інакше. Далі з його слів:
- Заходить училка, і питає, хто не виконав домашку. Ну, встає вся група. Училка чогось ще й зла зранку і каже, що всім ставить двійки. І тут товариш мій: - Я зробив!

Встає, виходить, до дошки, і неквапом, менторським тоном починає: "Ви знаєте, у домашньому завданні наші викладачі припустилися купи помилок, але я їх виправив..." І далі була детальна лекція про граматику німецької мови, та з доволі прозорими натяками, що викладачі - люди неграмотні і німецької не знають...
Як закінчив - група йому зааплодувала. Каже, що такою червоною свою викладачку він не бачив більше ніколи. Звісно, про двійки мова вже не йшла. А товариша після цього випадку на парах німецької до кінця семестру не чіпали, й він благополучно спав всі пари. І отримав залік автоматом.)) Отак от...