Був у нас в КПІ викладач, до якого при запізенні на пару треба було обов'язково придумати причину (навіть якщо це неправда), інакше не пустить. До того ж протягом семестра ці "причини" не повинні були ні в кого повторюватись. Відповідно, починалося все із банального "проспав", а під кінець семестру були просто перли. І от, приводжу самі смішні з них (В-викладач, С-студент):

1. В: Ви чому запізнилися?
С: Проспав.
В: Було.
С: Заблудився.
В: Було.
С: В метро колесо спустило.
В: Так чого відразу не накачав? Заходь.

2. В: Ви чому запізнилися?
С: Бабцю з дерева знімав. (Не розуміючи навіть, що ляпнув)
В: Значить повинен бути хтось, хто і кота через дорогу переводив. Заходь.

3. У одної з груп перед його парами були лабораторні у досить симпатично викладачки (П.І.Б. змінене). Далі діалог:
В: Чому запізнилися?
С: Мене Ганна Сергіївна мучила...
Потік "прокидається". Хтось починає тихенько посміюватися.
В: Ну добре, сідай.
Студент сідає за парту і відразу кладе голову на руки, готуючись трохи поспати. Проходить хвилин 15...
В: Ви чому конспект не пишете?
С: Я не спав усю ніч...
Майже всі присутні, хором: Його Ганна Сергіївна мучила!