Вихідний день. Післяобід. Київське метро. Місця майже всі зайняті у вагоні стоїть декілька людей. Один з них молодий хлопчина років 22, такий собі хіпстер: футболка в обтяжку, джинсові шорти, начос на голові, кеди на ногах, під пахвою тримає скручену в трубочку газетку. Слухає в навушниках музичку і активно хитає головою в такт.
На одній з зупинок заходить бойова бабця, і стає (хоча місце є куди сісти) поряд з цим хлопчиною приблизно спина до спини.
Потяг рушає. Хлопчина озирається на бабцю (мабуть щоб не зачепити в музичному азарті) і затримує на ній погляє. Потім вихоплює газетку, піднімає над бабцею...завмирає. Вагон, також притих і затамував подих. Я придивляюсь і бачу, що по спині у бабці щось повзає (чи то бджола, чи то жук). Секунда і ... БАХ! Небезпечна комаха падає на підлогу і хлопчина вправним жестом аля "тушимо недопалок" відправляє її до предків. Бабця перелякано дивиться на хлопчину 0_0. Вагон в шоці. Чувак киває бабці, і далі їде далі як нічого не було...