Передісторія: моя мама дуже любить квіти, так всі кімнати просто таки заставлені вазонами. В тій кімнаті, де комп - лише один вазон, але він - величезний, стоїть на шафі і в"ється по безлічі ниток, які протягнуті по потолку від однієї стіни до іншої.. Збоку виглядає ніби весь потолок заріс листочками.. )

Так от, нікого немає дома, вирішила посидіти в неті. Іду до компа. В одній руці - чашка гарячого чаю, в іншій - бутерброди.. Так от, заходжу в кімнату. Посковзнулася на якійсь фользі, яку вирізала моя мала.. З криками "Та йо* твою..." падаю. Тарілка з бутербродами вилітає з моїх рук і летить десь вбік. Я, відчайдушно намагаючись втримати рівновагу, хапаюсь за перше, що попалось під вільну руку. Бля, ну хто ж знав, що то була одна з ниток, на яких плівся цей грьобаний вазон...Падаю.. Нитки міцні, тому схопившись за одну нитку, тягну її донизу. слідом за нею тянуться всі нитки і величезний вазон прямо з шафи падає донизу. Мало того, кружка з чаєм залишається в мене руці, а сам чай "підлітає" доверху, я впала на підлогу а цей самий чай виливається на мене... Тим часом, тарілка з бутербродами летить десь вбік і врізається в повністю скляну стєнку.. Ця вся велика скляна хрєнь з дорогущими сервізами розбивається нахер...

Післямова: Лежу на підлозі, вся мокра, в чаї, в одній руці нитка, в іншій - порожня кружка, в кімнаті просто ядерний пи*дець, м"ягко кажучи..
Ненавижу вазони.