Поїхала я подругою (москвичка)на відпочинок до Туреччини. Вантажу - жах! Реєструємось у готелі. В мене англійський поганенький, тому говорить вона: питає в мене, а далі переказує адміністратору. За нами спостерігають двоє чолов'яг, по виду - типові бургери.
Все, зареєструвались, тепер треба якось до номера добратись. Мучаємось, бо всього багато, а ще й ключа треба не втратити. Я з надією дивлюсь на цих мужчин - мовляв, допоможіть. А вони нічо, тільки дивляться й зуби скалять, ще й, стерво таке, перемовляються щось між собою, сміються. Я зі злості як вжарила:
- Щоб тобі, сучий сину, повилазило! Ти що, стерво, рук не маєш помогти?
- і далі...@@@@@!!
Вони по моїй мові знітились, переглянулись і один до мене звертається англійською: - А що, пані українка?
Я: -Так, а що це має значення?
Він: - Звичайно, ми ж чули, що ваша подруга говорила на російській, тому і .... І багатозначна пауза.

Це що ж виходить, - німці нам тепер колеги?