було це досить давно (мені було років 10,а моєму брату 8).
повним ходом йде приготування до весілля нашої тітки(тоді весілля робили вдома у великому шалаші).
ми з братом у тому шалаші бавилися, а наш дятько займався прикрашанням деревяних підпор у центрі шалаша якоюсь зеленою фольгою.
тут заходить тітка і починає наїжджати на дятька: "та щож ви таке робите, дивіться як шкарадно виглядає..., підіть візьміть білого паперу, спочатку обмотайте стовпи ним, а потім уже тією кольоровою фольгою"
тут дятько не витримує:"та й*б твою мать, вам шо бл*ть нема шо робити, за**али вже..."
згадавши про нас з братом дятько зупинив свій монолог і щоб хоч якось виправдатись перед тіткою запитує нас чи ми щось почули. я нрозгубився і сказав що нічого не чув, а мій брат каже що чув усе.
тітка лапається за голову, а дятько питає брата шо той почув.
брат не розгебився і повторяє: "треба спершу білим папером обмотати а тоді уже тим зеленим".
всі хто це чули були під столом
цікавинки
завантаження…
цитата отримала 521 «плюс» та 57 «мінусів», опублікована (28.07.2011 21:10)