Виходила заміж моя родичка. У процесі приготування для оздоблення залу було задумано написати декілька вітально-жартівлрвих плакатів. Наречена - дівчина відповідальна, відразу ж мобілізувала своїх близьких подруг, видала кожній по шматку шпалер, на зворотній стороні яких і треба було написати лозунги. Подруги - дівчата також сумліні. Одна так старалась, ну вже так старалась - дзвонить нареченій і скаржиться (розмова відбулася при мені), що фраза "Бажаємо молодятам дожити до весілля золотого!" не помістилась на виданому форматі паперу. Наречена запитує:
- А скільки не помістилося?
Відповідь була приголомшливою:
- Слово "золотого"...