Знайома розповіла:
- З веселого мого дитинства в мене залишилась 1 іграшка яку я і досі боюсь давати дітям. Пухнастий такий гремлін. Не то щоб сильно страшний, але за задумом виробника ця мила кроха, якщо нажати їй кудись там, страшно регоче (голос аж замогильний). Так як іграшка була моя улюблена, вона була замурзана аж страх і мама її випрала. Тижні 2 (як раз як ця краса за вікном сохла) сусідка розповідала, що як вітер виє щось страшно регоче з-за вікна їй страшно. Та ми не дуже на то увагу звертали. Коли висохла ця чудасія занесли додому, поклали на холодильник. А з місяць тому вона впала на двох моїх котів (вони у той момент як раз дралися). Тепер вони не деруться (а раніш любили). А ще ходять по квартирі озираючись (раніше бігали аж паласи загинались)... а ще сплять тільки за батареєю (а спали посеред хати - вночі не пройдеш спокійно). Не знаю чи радіти чи котів жаліти! =)