Іде по вулиці студент.
Щось пахне свіже та гаряче,
А голод, злісний перманент,
Усе сильніш у шлунку плаче.

Зітхнув лиш жалібно студент
І проковтнув солодку слину.
Спустив стипендію ущент –
Замість харчів гризе латину…