Зібрались з другом в гори. Все як має бути, строго за планом, в потрібний час вибрались на вершину, ще навіть 15 хв запасу відносно графіку, сіли кави попити з термоса... П'ємо, милуємось пейзажем, тут другові дівчина дзвонить. Так як ми сиділи один від одного за метр, то я чув не тільки його фрази, а й дівчини.
- Привіт, сонце, ти де зараз?
- Сиджу на Парашці (та гора, де ми були).
- (після паузи) А, ну то роби своє діло, не буду тобі заважати...