Розказує сестра старша про помилки своєї студентської молодості:
- Прийшли якісь ліві хлопці до нас в кімнату, ввечері. З ходу знайомляться, і т.д. Ну, познайомились, от вони й питають - кава є у вас? Кава була, то вони зробили кави собі й нам, далі питають, чи є щось до кави... Що робити, намастили хліб вареням, сіли з ними за стіл, говоримо про щось... Поїли хлопці, подякували, попрощались та й різко пішли - більше їх ніхто не бачив:( Мораль: розумні люди ніде з голоду не вмруть.