Перший день практики в універі, відвели в бібліотеку, книжки транспортувати. Поставили живим ланцюгом. Їх треба було з нульового на третій поверх (стоїмо на сходах), і нас було небагато (поставили ріденько) - довелось весь час кидати вверх в'язки книг, це неслабо замахувало.

Сказали нам, скільки точно наша норма: "Сьогодні оцей відділ перенести треба, решта ви в інші дні, або хтось інший", і конкретно сказали: "там 984 в'язки" (а ми й повірили).

Після 40 хвилин кидання дивимось, що номери вже підходять до цілі, перший в ланцюзі хлопець починає відраховувати: "сім... шість... п'ять... чотири... три... дві... одна..."... Далі невелика пауза, але він швидко знайшов вихід з ситуації: "і ще одна... і ще одна... і ще одна...":)