Сиділи ми якось на футболі в Луцьку.Напружений матч,другий тайм,рахунок 0:0-ну все як має бути.І тут гравець з команди суперників на великій швидкості перечіпляється і ,як то кажуть,"іде носом по землі".Попереду нас встає якийсь дядько і на повні груди:
-Нюхай гад волинську землю!!!