Їдемо з друзями трамваєм вулицями міста Львова. Протягом поїздки я (сам - киянин) розповідаю їм, що Львів - культурна столиця, галичани - люди добрі, чуйні і так далі. Трамвай зупиняється на зупинці, відчиняються двері, але маршрутка поряд стала так, що між нею й трамваєм простору сантиметрів 10, тобто, вийти на зупиці пасажирам останнього неможливо. Одна бабця все ж намагається, але зазнає фіаско, відтак, стоячи на останній сходинці виходу, задирає ногу і б'є нею ж по маршрутці в районі вікна водія, приговорюючи: "Та бодай тобі, холєра ясна, колеса спустило! А, щоб ти, цапе, останні клепки втратив!". Із вікна висовується сувора пика маршрутника, і відповідає: "Іди на фуфайки, курво поганенька!". Один із моїх друзів видає: "Ну, може, Львів і не зовсім культурна столиця, але мову тут вивчити можна, я бачу, досить швидко".