Є в мене одна знайома — класична гламурна блондинка (не лише кольором волосся, а й станом душі). Приходить якось як завжди в розфуфиреному наряді, а на руці такий здоровенний гламурний годинник з всякими там бльостками, камінчиками… а цифер взагалі немає… кажу їй:
— Ксюша, нашо тобі такий годинник, ти ж навіть не зможеш сказати котра година…?
— Чого це не зможу, зможу.
— А ну скажи, скільки годин?
І тут вона легким рухом руки… дістає з сумочки мобільного:
— Без десяти третя…

Жесть.