Коротше, це було в сумнозвісні 80-і, в кінці. Якраз лютувала антиалкогольна... Мій друг Грубий і я(а було нам тоді біля тридцятки)
після роботи ринулися шукати щось для звесеління духу. Відбувалося це в файному нашому Тернополі. Доїхали ми до центру, і вирішили, що вирушаємо в різних напрямках - "в пошуках". Він побіг на Валову (тоді Музейна), а я в інший бік. Вже майже гублячи товариша з виду, кричу:"А де зустрічаємося?" Він обертається і кричить:"Тут, біля синьої" Тут я помічаю, що недалеко від зупинки стоїть молода (і дуже гарна) дівчина в надзвичайно яскравій синій сукні. "О кей!"
Зустрічаємося там же через якісь 25 хвилин, кождний зі своїм "здобутком" - і "Синя" на тому ж самому місці! Поки ми демонструємо один одному, що , власне, знайшли, вона мочить. Нарешті вимовляє:
- Можу вже йти?
цікавинки
завантаження…
цитата опублікована (27.07.2009 12:40)