йде якось знайомий з інституту мистецтв додому... то годинка вже пізня, він несе на плечі здоровенний радянський тубус. Він любить йти додому самими стрьомними вуличками. і от іде він одною з них проходить попри биків, які сидять на корточках і лузгають сємошки, не звертає на них увагу, проходить далі. Тут його питають чи є закурити, він нуль реакції і топає далі, але бики були настирливі і пішли за ним. Він бачить, що його поступово наздоганяють і повертається до них на півоберту. Оскільки робочих ліхтарів там було мало, був лише видний його силует. І тут один з биків кричить на всю вулицю "Пацани, у нєво ГРАНАТАМЬОТ!!!" і вони починають зникати в невідомому напрямку.
Мораль цієї басні така: дітки, носіть з собою тубуси