Історія одного діда вже небіжчика, земля йому пухом:
"-Вроді був 46й рік... було мені майже 17 і рішив вечером піти до дівки в сусіднє село. Майже дійшов до села, і перестрівають мене якісь москалі:
-Кто такой!?
-До дівки йду.
-Какая девка в час ночи? Ти бандера!? Или видел бандер!?
Я божився шо не бандера і не видів бандер... Надавали мені по писку і нагнали назад. Вертаюсь сумний і раптом:
-Хто йде!?
-Свої!
-Які свої? Звідки йдеш питаю!?
-Від дівки!
-Так швидко?
-Мене москалі перестріли і побили як я до неї йшов...
Надавали мені по писку і вони,"щоб по дівкам не ходив", і побігли туда де я показував шо там москалі.
Більше до тої дівки я не ходив..."