З розповіді друзів:
їхали вони 2 в львівському трамваї...стояли в різних кінцях...вирішили пожартувати...і тут від одного лунає фраза іншому:
-Рома, ше 2 кошилька і виходимо!:)))
Бачили б ви цих людей які в страху почали обшукувати свої кишені:)))

коли мій тато зламав ногу, його лікували лікарі з дуже веселими прізвищами: Шрам, Рак і Могила)))

Фотка на фейсбуці де Путін на відпочинку купається в водоймі.
Коментар українського патріота: Таке не тоне :)

Здорова нація-це коли одного пацієнта оглядає одразу три лікарі,бо їм немає чим більше зайнятися...

Гуляли з подругою в центрі міста, проходимо десь вузькою вулицею. Відчуваємо нестримний сморід!
Подруга:
- Фу! Що це так смердить?
Я читаю в голос вивіску:
- "Кабінет Міністрів України"

ааа, ну все зрозуміло))

Інспектори ДПС зупинили авто для перевірки документів з британськими номерами і на подив водія та пасажира, перевірили права саме у пасажира, при цьому не замітивши, що водій за кермом сидить праворуч О_о

В маршрутці. Розмова двох дівчат:
1 - В мене на ноуті якась не така "Косинка", як в тебе.
2 - Чого?
1 - Ну в тебе по три карти роздає, а в мене по одній.
2 - Напевно через то, шо в тебе ноут новіший...

24 серпня. Ранок

Заходжу на мейл.ру, а там:
Сьогодні святкують: День картопляних чипсів
Інші свята - День незалежності України

Кляті москалі, @#$%&#!!!!!..

В Києві в маршрутку заходить підліток років 17. Голосно, щоб всі почули, питає у загалу зі штучним псефдомосковським акцентом:
- А па чьом у вас в Кієвє праєзд в маршрукє?
- 2 гривні, - віповідає хтось з пасажирів.
В цей момент в підлітка обзивається телефон і він тихо, щоб ніхто не почув, з добре відчутним сільським акцентом говорить у слухавку:
- Чого дзвониш? Вже сів у маршрутку. Скоро приїду.

Як добре, що гупають у барабани, подумав Якунович, смачно перднувши перед почесною вартою.

Читав у нас предмет один викладач. Із розумом у нього, як і з знанням мови не склалось...
Вступна лекція, розповідає про себе.
Звучить фраза: "У міня дві дочки, одна з яких син."
Більше у нас питань до нього не було))

Очікуючи на покращення, населення України масово почало скуповувати сіль, цукор та сірники.

Побувавши в селі я зрозумів, що РАБСТВО ніхто не відміняв (((

Одного разу, стараючись дозвонитися до батька, помилилась номером. Діалог виглядав так:
- Алло, тату...
Переляканим хлопчачим голосом
- А я що, ВЖЕ тато??? О_о

Табличка на воротах великими літерами:
У дворі злий собака!!!
ОБЕРЕЖНО !!!
(і маленькими)
Не затопчіть.

Живемо в Іспанії. Працюємо на дрібного власника Дієґо. Щоб він не здогадувався, коли говоримо про нього, називаємо його між собою "Рожа". Хай вибачає, але й насправді...
Одного разу, коли мова зайшла про мови, він каже (по-іспанськи):
- Я знаю, що означає "рожа" на вашій мові. Це - "хазяїн" або "начальник"
Отакий лінгвіст-самоук! А ми приготували йому нового ребуса: тепер називаємо його "Морда".

Кривий Ріг, центральний ринок.
йду собі, а поперед мене дядьку дають рекламку. йго реакцція "ой фу, шо це ви мені дали? заберіть! спаліть! викиньте! беее.. треба піти руку помити", і кладе ту рекламку на вітрину. підхожу подивитись що там, а з тої рекламки до людей щиро посміхається Янукович під гордим написом "партія регіонів"

Ходили з хлопцем по базару, купили там всіляких фруктів, овочів, ще й яєць. Сідаємо у маршрутку і я 'заняла' місце хлопцю, поставивши туди яйця. Все одно він їх буде нести, бо я не вмію. А сам він пішов за напоями. Заходить жіночка, вільних місць вже не було. Далі діалог:
Ж: Це місце вільне?
Я: Ні, воно заняте.
Ж: Ким?
Я: Яйцями мого хлопця!

О_о. Неоднозначно якось звучить...

-Вау, як звати цю милу кішечку?
-Вахтанг.

Мій дуже національно свідомий родич (а це нелегко, якщо живеш в околицях Бердянська) виховує онука, що волею долі живе в Росії - хоч би ті три місяці на рік, коли малий на канікулах.
Зранку дідо одягається і питає малого:
- Ти не бачив, де мої носки?
- Шкарпєткі, дєдушка! У-у-у, маскаль!

Діалог на роботі, розмовляю Я з (А)ндрієм
А: мотай на вус (він мені показував як щось там робити)
Я: в мене вусів немає!
А: мотай на х*й, потім перемотаєш!=)

я перся ппц

Напис, зроблений синьою фарбою на дошках стіни спеціального навісу для зберігання сіна: “Сита скотина — багата країна”

© Сашко Положинський

От що за люди пішли??? Я після інституту хочю піти у армію і кожен хто це почює задає питання "нашо?". Ну відповідаю, що хочю віддати честь Батьківщині!!! А на мене дивляться як на дурня! А одного разу сказав, що іду для того, щоб створити в контакті новй альбом "я в армії", то кажуть "да, тоді можна іти"...

Одна москалька в Львові свому батьку жалується(перекладено з російської):
Сижу я в ресторані, з подругою по телефоні говорю і тут до мене офіціант підходить і каже :"Ви розмовляєте російською".Ну я не звертаю уваги, далі говорю, потім закінчила і хочу замовлення зробити, так той нахал мені видає: "По-російськи в нас тільки гільйотину можна замовити".

Знай наших ;)

Зупинка міжміських маршруток у якомусь селі. Зупиняється черговий "Спринтер", відчиняються двері. З дверей виглядає обличчя водія. Звучить питання: До Житомира є???? З радісними криками "Єєєєєєє!!!!" натовп рушає до маршрутки. Водій: Га-га-га, місць немає! І зачиняє двері. Рушає...
Завіса...