Зустрів вчора товариша старючого, з дитинства дзюдо разом займалися, він тепера у Києві в інституті, продовжує займатися, а я треную дітвору. Майже рік не бачилися. Розговорились. Питаю чи на змагання їздиш. Розказав історію. В кацапському баші почали б її розказувати так: „такое магло случітся тока в расії...”. Так от. Посеред змагань забігла директорка залу, каже у вас закінчися орендний час – вимітайтеся, зара тренування з гімнастики...