Із статті про виступ Кузьми ("Скрябін"):
" Кузьма вирішив завершувати концерт.
- Щоб наша зустріч закінчилася інтелігентно, є пісня, яку я заспіваю на кінець, але перед тим хочу дещо сказати, - звернувся до присутніх Кузьма – Брате, як тебе звати?
Хлопець із залу гукнув, що звуть його Ігорем.
- Короче, уявіть ситуацію, - продовжує співак. - Проходить десять років, Ігорко в тому самому гольфі… Іде вулицею і чує шось “штиняє”. Дивиться сидить там такий патлатий бомж і п’є кефір. Тоді повертається і каже до мене: “Слухай патлатий, то ти десять років тому там в залі знайомився зі мною”. Я кажу, Ігорку звичайно ж я, і твій гольф “штиняє” зараз так само, як тоді. Про що я говорю? Дай Боже, щоб життя змінювалося. Але щоб не змінювалися ті люди, які зараз є в залі, яких ми любимо і які поряд з нами."