В магазині, закупляюсь на продуктовій касі "за списком", а збоку дядько підходить до каси напоїв, слідкую одним оком...
- Добрий день, дайте мені води.
- Якої?
- та будь-яку давайте...
- (приносить пляшку фанти)
- шо ви мені принесли, я хочу нормальної води, а то кольорова хімія, там фарба!
- (несе фанту назад, приносить спрайт)
- та така ж хімія, но без фарби, дайте просту воду, таку як з криниці набрану!
- (бере з найближчої від каси полиці якусь "просту мінералку")
- ви що, не розумієте? я ж казав - як з криниці, а де ви бачили, щоб в криниці з газом вода була?
- (щось тихо гаркнула, але поставила назад назад, і принесла вже іншу, негазовану мабуть)
- о, оце я розумію, нормальна вода. Тільки нашо мені так багато, мені отут для себе і дочки, поки в черзі на вступ стоїмо, а ви мені дволітрову сунете. Певно, хочете зайві гроші з мене здерти... Я ж не повезу в село воду, в мене там своя є.
- (приносить таку саму півлітрову, на лиці схарено-намальована усмішка)
- дякую, те що я хотів. Зразу не було зрозуміло чи що? (протягує гроші)
- (вже не малює усмішку, мовчки дає здачу)
І тут остання крапля! Фраза геніальна, як не крути!
- Але ж у вас тут широкий вибір води, така різна є!
- *цензура не дозволяє пропустити відповідь продавця на баш*