Співбесіда. Сьогодні.

Я - Ми з Вами зв'яжемось через два дні і скажемо своє рішення.
Кандидат. - А у вас тут в офісє с украінскім как? Обязатєльно?
Я - Так, в примусовому порядку.
HR манагер, яка за дивним збігом обставин теж размовляє українською - Ми навіть обираємо раз на тиждень день, коли всі обов'язково размовляють виключно українською.
Кандидат. - (розгублено так і сумно) Шо правда? А как ето в примусовому?
Я - Ну, змушуємо людей. А хто не в змозі, відрубаєму по одному пальцю і відправляємо в львівське метро.
Кандидат ( на умняку свинцовому) - Нє, правда?
HR манагер - Абсолютна правда.
Я - Ось, наприклад, людина, на місце якої ви йдете, вже майже без пальців залишилась...
Кандидат (Починає щось відстрілювати) - А как же она работаєт? ( але все одно не до кінця "не вірить"). Она же работать не может...
Я - Розумієте, саме через це ми і шукаємо нову людину.

Закінчилось все, правда, на позитиві.

© olexa-man.livejournal.com