Іду по набережній. Мій стиль по життю, та й взагалі - готік метал:в той день нічого такого, крім обрізаних на пальцях перчаток. Іду собі, тут йде дідок. Чую нутром - пристьобеться. Проходе мимо і я чую фразу: "Велосипедистка!". Так мене ще не називали!